цитадель
цитаде́ль
(італ. cittadella, від citta – місто)
1. Найукріпленіша центральна частина фортеці, пристосована до самостійної оборони.
2. Споруда фортечного типу в середині давніх міст.
2. Переносно – головний опорний пункт (центр) будь-якої організації (політичної, ідеологічної тощо), твердиня, оплот.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука