інгалятор

інгаля́тор

(від лат. inhalo – вдихаю)

1. Прилад для лікування інгаляцією.

2. Апарат, яким подають кисень потерпілому під час аварії в шахті.

Значення в інших словниках

1. інгалятор — інгаля́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. інгалятор — -а, ч. 1》 Прилад для інгаляції. 2》 Те саме, що інгаляторій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інгалятор — ІНГАЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Прилад для інгаляції. 2. Те саме, що інгалято́рій.  Словник української мови в 11 томах