інкорпоруючий

інкорпору́ючий

той, що здійснює інкорпорацію;

¤ і-чі мови – мови, в яких поширена інкорпорація.

Значення в інших словниках

1. інкорпоруючий — інкорпору́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. інкорпоруючий — -а, -е. Єднальний. Інкорпоруючі мови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інкорпоруючий — ІНКОРПОРУ́ЮЧИЙ, а, е: ∆ Інкорпору́ючі мо́ви — мови, у яких одним із способів побудови речень є інкорпорація (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах