інкорпоруючий
інкорпору́ючий
той, що здійснює інкорпорацію;
¤ і-чі мови – мови, в яких поширена інкорпорація.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інкорпоруючий — інкорпору́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- інкорпоруючий — -а, -е. Єднальний. Інкорпоруючі мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інкорпоруючий — ІНКОРПОРУ́ЮЧИЙ, а, е: ∆ Інкорпору́ючі мо́ви — мови, у яких одним із способів побудови речень є інкорпорація (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах