інкорпоруючий

інкорпору́ючий

той, що здійснює інкорпорацію;

¤ і-чі мови – мови, в яких поширена інкорпорація.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкорпоруючий — інкорпору́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. інкорпоруючий — -а, -е. Єднальний. Інкорпоруючі мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкорпоруючий — ІНКОРПОРУ́ЮЧИЙ, а, е: ∆ Інкорпору́ючі мо́ви — мови, у яких одним із способів побудови речень є інкорпорація (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах