інкорпоруючий
інкорпору́ючий
-а, -е.
Єднальний. Інкорпоруючі мови.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інкорпоруючий — інкорпору́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- інкорпоруючий — інкорпору́ючий той, що здійснює інкорпорацію; ¤ і-чі мови – мови, в яких поширена інкорпорація. Словник іншомовних слів Мельничука
- інкорпоруючий — ІНКОРПОРУ́ЮЧИЙ, а, е: ∆ Інкорпору́ючі мо́ви — мови, у яких одним із способів побудови речень є інкорпорація (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах