1. Орфографічний словник української мови

інкорпоруючий

інкорпору́ючий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкорпоруючий — -а, -е. Єднальний. Інкорпоруючі мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інкорпоруючий — інкорпору́ючий той, що здійснює інкорпорацію; ¤ і-чі мови – мови, в яких поширена інкорпорація. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. інкорпоруючий — ІНКОРПОРУ́ЮЧИЙ, а, е: ∆ Інкорпору́ючі мо́ви — мови, у яких одним із способів побудови речень є інкорпорація (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах