Словник іншомовних слів Мельничука

інкреція

інкре́ція

(лат. incretio – виділення, від incerno – просіюю)

виділення певною групою залоз організму людини й тварин особливих фізіологічно активних речовин (гормонів) безпосередньо в кров або лімфу. Інша назва – внутрішня секреція.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. інкреція — ІНКРЕ́ЦІЯ, ї, ж., фізл. Виділення інкретів певною групою залоз організму людини й тварин. Інкрецію часто провокує підвищення активності окремої групи залоз організму людини й тварини (з навч. літ.); Інкреція залозами травлення.  Словник української мови у 20 томах
  2. інкреція — інкре́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. інкреція — -ї, ж. Утворення й виділення гормонів (інкретів) залозами внутрішньої секреції безпосередньо в кров або лімфу.  Великий тлумачний словник сучасної мови