ієрогліфи

ієро́гліфи

(від грец. ιερός – священний і γλυφή – різьблене зображення)

1. Фігурні знаки давньоєгипетського письма (4-е тис. до н. е. – 3 ст. н. е.). І. називають також знаки китайської, японської та інших систем ідеографії.

2. Переносно – нерозбірливе, важке для прочитання письмо.

Значення в інших словниках

1. ієрогліфи — рос. иероглифы 1. Фігурні знаки давньоєгипетського письма (IV тис. до н.е. -III ст.). І. називають також знаки китайської, японської та інших систем ідеографії. 2. Переносно-нерозбірливе, важке для прочитання письмо.  Eкономічна енциклопедія
2. ієрогліфи — • ієрогліфи (від грец. ιερός — священний та γλυφή — різьблене зображення) 1) Знаки єгип. письма найдавнішого періоду його розвитку (з кін. 4 тис. до н. е.; пізніші курсивні форми наз. ієратичним і демотичним письмом). Ієрогліфічне єгип.  Українська літературна енциклопедія
3. ієрогліфи — Грец. назва піктографічного єгипетського письма; найчастіше трапляються в системах словесно-складового письма (напр., китайське, японське письмо та ін.).  Універсальний словник-енциклопедія