ієрогліфи
ієро́гліфи
• ієрогліфи
(від грец. ιερός — священний та γλυφή — різьблене зображення)
1) Знаки єгип. письма найдавнішого періоду його розвитку (з кін. 4 тис. до н. е.; пізніші курсивні форми наз. ієратичним і демотичним письмом). Ієрогліфічне єгип. письмо розвинулось на основі малюнкового (піктографічного) письма. Його знаки є здебільшого схематичними зображеннями відповідних речей. Серед них були знаки, що передавали поняття — ідеограми, цілі слова — логограми, сполучення звуків — десмограми, окремі склади — силабограми та окремі приголосні — фонограми. Всього відомо бл. 600 єгип. І. У 1822 єгип. І. дешифрував франц. учений Ж. Ф. Шампольйон.
2) Знаки давнього китайського, хеттського ієрогліфічного письма, месопотамських клинописних систем та ін.
А. О. Білецький.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)