Значення в інших словниках
-
Марфа —
Ма́рфа іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
марфа —
Ма́рфа. Товар. А ще треба і те знати, що всі люди в селі бідні — треба в дечім помагати і улекшувати злидні. Тому хочу їх діточкам марфу дешево купити-знаєш, як беру богато, купець мусить щось спустити (Б., 1903, 13 (26) серпня, рекл.
Українська літературна мова на Буковині
-
марфа —
-и, ж., зах. Дерево для сплавних плотів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Марфа —
гр.; Martha; від арам., marta — пані, господиня. Марфонька, Марфочка, Марфуня, Марфуся, Марфеша. Дружина його Морфа Осипівна більше жила в галицькому кутку (О. Пчілка);Немає в Марфи ні сім'ї, ні роду, Лише з паперу цупкого звістка (В.
Власні імена людей. Словник-довідник
-
марфа —
И, ж., нарк. Морфін (медичний препарат, що містить алкалоїди опію).
Словник сучасного українського сленгу
-
марфа —
Марфа, -фи ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Словник української мови Грінченка