Значення в інших словниках
-
мартопляс —
мартопля́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
мартопляс —
див. розпусник
Словник синонімів Вусика
-
мартопляс —
-а, ч. 1》 розм. Те саме, що вітрогін 1); жевжик (у 1 знач.). 2》 заст. Фокусник, акробат, блазень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мартопляс —
МАРТОПЛЯ́С, а, ч. 1. розм. Те саме, що вітрого́н 1; жевжик (у 1 знач.). Колись Юпитер ненароком З Олимпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс... (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мартопляс —
ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал.
Словник синонімів української мови
-
мартопляс —
МАРТОПЛЯ́С, а, ч. 1. розм. Те саме, що вітрогі́н 1; жевжик (у 1 знач.). Колись Юпитер ненароком З Олимпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс… (Котл., І, 1952, 79). 2. заст. Фокусник, акробат, блазень.
Словник української мови в 11 томах
-
мартопляс —
Мартопляс, -са м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53.
Словник української мови Грінченка