мартопляс

МАРТОПЛЯ́С, а, ч.

1. розм. Те саме, що вітрогі́н 1; жевжик (у 1 знач.).

Колись Юпитер ненароком З Олимпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс… (Котл., І, 1952, 79).

2. заст. Фокусник, акробат, блазень.

Дзеркало показало їй не то мавпу, не то мартопляса, а більш якогось пелехатого велетенського павука в чепчику, з людськими очима (Н.-Лев., І, 1956, 589);

Приїхав [Тиміш] до Мирослава на вакації разом із мартоплясами, став мандрівним лицедієм, блазнював на базарі перед усією громадою… (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 184).

Значення в інших словниках

1. мартопляс — мартопля́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мартопляс — див. розпусник  Словник синонімів Вусика
3. мартопляс — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що вітрогін 1); жевжик (у 1 знач.). 2》 заст. Фокусник, акробат, блазень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мартопляс — Блазень, див. кльовн  Словник чужослів Павло Штепа
5. мартопляс — МАРТОПЛЯ́С, а, ч. 1. розм. Те саме, що вітрого́н 1; жевжик (у 1 знач.). Колись Юпитер ненароком З Олимпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс... (І.  Словник української мови у 20 томах
6. мартопляс — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал.  Словник синонімів української мови
7. мартопляс — Мартопляс, -са м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53.  Словник української мови Грінченка