мойра —
Мойра: — доля, фатум [8]
Словник з творів Івана Франка
мойра —
мо́йра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
мойра —
-и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – богиня долі. 2》 перен. Доля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мойра —
МО́ЙРА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – богиня долі. Сонце, місяць, зорі, то світочі в великім храмі Мойри, боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка). 2. перен. Доля. [Любов:] Нащо мені перебили се щастя .. Ах, що я дурницю говорю?...
Словник української мови у 20 томах
мойра —
мо́йра вул. страх (ст)||морес, п'єтр, штанотрястя, трема ◊ ма́ти мо́йра відчувати страх; боятися (ст): Постаті обступають мене щільніше. Кашкет відхиляється в їх бік. – Цилюєш? Своя пака – як дріт. Маєш мойра?...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
мойра —
ДО́ЛЯ (надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПРИРЕ́ЧЕННЯ, СУДЬБА́ розм., МО́ЙРА книжн.; ФА́ТУМ книжн. (перев.
Словник синонімів української мови
мойра —
МО́ЙРА, и, ж. 1. У старогрецькій міфології — богиня долі. Сонце, місяць, зорі, то світочі в великім храмі Мойри, боги й богині тільки слуги в храмі (Л. Укр., II, 1951, 274). 2. перен. Доля. [Любов:] Нащо мені перебили се щастя …Ах, що я дурницю говорю?...
Словник української мови в 11 томах