мойра
МО́ЙРА, и, ж.
1. У давньогрецькій міфології – богиня долі.
Сонце, місяць, зорі, то світочі в великім храмі Мойри, боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка).
2. перен. Доля.
[Любов:] Нащо мені перебили се щастя .. Ах, що я дурницю говорю? Хіба се можна перебити чи одвернути? Се фатум, се мойра! (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)