церера —
ЦЕРЕ́РА, и, ж. 1. У римський міфології – богиня хліборобства та родючості. Інші боги контролювали досить вузькі ділянки реального життя. Так, зерно, посіяне у землю, опікав Сатурн, колос, що виріс, – Церера (з наук.-попул. літ.). 2. Одна з малих планет.
Словник української мови у 20 томах
церера —
-и, ж. 1》 У давньоримській міфології – богиня землеробства. 2》 Одна з малих планет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
церера —
цере́ра [лат. Ceres (Cereris)] 1. У давньоримській міфології богиня землеробства. 2. Одна з малих планет.
Словник іншомовних слів Мельничука