церера

ЦЕРЕ́РА, и, ж.

1. У римський міфології – богиня хліборобства та родючості.

Інші боги контролювали досить вузькі ділянки реального життя. Так, зерно, посіяне у землю, опікав Сатурн, колос, що виріс, – Церера (з наук.-попул. літ.).

2. Одна з малих планет.

Значення в інших словниках

1. Церера — Богиня родючости, див. цібела  Словник чужослів Павло Штепа
2. церера — -и, ж. 1》 У давньоримській міфології – богиня землеробства. 2》 Одна з малих планет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. церера — цере́ра [лат. Ceres (Cereris)] 1. У давньоримській міфології богиня землеробства. 2. Одна з малих планет.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. Церера — Цере́ра, -ри (римська богиня)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)