адоратор —
Адора́тор: — поклонник [II,IV] — прихильник, поклонник [22]
Словник з творів Івана Франка
адоратор —
адора́тор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
адоратор —
АДОРА́ТОР, а, ч., заст., книжн. Той, хто схильний до адорації. Дратує те, що він, здається, не помічає її [Марії Башкірцевої] жіночих чеснот, не трубить про них у всі труби. До цього її привчили рої адораторів, од яких у неї ніколи не було відбою (М. Слабошпицький).
Словник української мови у 20 томах
адоратор —
адора́тор той, хто захоплюється кимось, обожнює когось; залицяльник (ст): Надворі тим часом проясніло, і ще за хвилину сонце заграло на мокрому Даху протилежного пансіону.
Лексикон львівський: поважно і на жарт