адоратор
АДОРА́ТОР, а, ч., заст., книжн.
Той, хто схильний до адорації.
Дратує те, що він, здається, не помічає її [Марії Башкірцевої] жіночих чеснот, не трубить про них у всі труби. До цього її привчили рої адораторів, од яких у неї ніколи не було відбою (М. Слабошпицький).
Словник української мови (СУМ-20)