адоратор
АДОРА́ТОР, а, ч., заст., книжн.
Той, хто схильний до адорації.
Дратує те, що він, здається, не помічає її [Марії Башкірцевої] жіночих чеснот, не трубить про них у всі труби. До цього її привчили рої адораторів, од яких у неї ніколи не було відбою (М. Слабошпицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- адоратор — Адора́тор: — поклонник [II,IV] — прихильник, поклонник [22] Словник з творів Івана Франка
- адоратор — адора́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- адоратор — Закоханець, див. адміратор Словник чужослів Павло Штепа
- адоратор — адора́тор той, хто захоплюється кимось, обожнює когось; залицяльник (ст): Надворі тим часом проясніло, і ще за хвилину сонце заграло на мокрому Даху протилежного пансіону. Лексикон львівський: поважно і на жарт