альтруїзм —
альтруї́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
альтруїзм —
Система ціннісних орієнтацій особистості, у якій центральним мотивом і критерієм оцінки виступають інтереси іншої людини чи соціальної спільноти.
Словник із соціальної роботи
альтруїзм —
-у, ч. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; прот. егоїзм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
альтруїзм —
АЛЬТРУЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати задля інших своїми інтересами; протилежне егоїзм. Побіда [перемога] альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість [“Захар Беркут” І.
Словник української мови у 20 томах
альтруїзм —
(франц. altruisme, від лат. alter – інший) безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів.
Словник іншомовних слів Мельничука
альтруїзм —
Позиція, яка виражається у безкорисливій турботі про інтереси ін. людей, у вчинках, які не продиктовані власними інтересами; протилежність егоїзмові.
Універсальний словник-енциклопедія
альтруїзм —
АЛЬТРУЇЗМ (від лат. alter — друга (інша) людина, ближній) — моральний принцип, спосіб думок та поведінки, протилежний егоїзму. А. спрямований на благо іншої людини, яке визнається морально більш значущим, порівняно з власним "Я". Принцип...
Філософський енциклопедичний словник
альтруїзм —
Альтруї́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
альтруїзм —
АЛЬТРУЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; протилежне егоїзм. Побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість ["Захар Беркут" І.
Словник української мови в 11 томах
альтруїзм —
рос. альтруизм (фр. altruisme, від латин. alter — інший) — моральний принцип, який передбачає безкорисливе служіння іншим людям, готовність жертвувати задля їхнього блага на противагу особистим інтересам. Протилежний егоїзму.
Eкономічна енциклопедія