альтруїзм
АЛЬТРУЇ́ЗМ, у, ч., книжн.
Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати задля інших своїми інтересами; протилежне егоїзм.
Побіда [перемога] альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість [“Захар Беркут” І. Франка], здається нам утопічною і не зовсім натуральною (М. Коцюбинський);
Письменник збагатив художню характерологію української новелістики кінця ХІХ – початку ХХ століття яскравими образами, які є носіями моральних категорій альтруїзму, всепрощення, свободи волевиявлення (з навч. літ.);
Кирило не страждав ні ангельським альтруїзмом, ні місіонерським терпінням (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)