амбар —
амба́р іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
амбар —
-а, ч., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
амбар —
АМБА́Р, у, ч. Велике приміщення для зберігання зерна, борошна; комора. Там було тихо і темно, як у могилі, тільки біля амбарів вешталися люди і видно було при світлі засвічених ліхтарів, як вони щось носили на плечах до своїх возів (В.
Словник української мови у 20 томах
амбар —
Амба́р і інба́р, -ру в -рі; -ба́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
амбар —
АМБА́Р, а, ч., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора. Ряди величезних амбарів.. тіснилися понад берегом (Гончар, Таврія.., 1957, 301).
Словник української мови в 11 томах
амбар —
1. Назва великої комори, частіше вживається у російській мові. Одноповерхова холодна споруда розташовувалась окремо від оселі і звичайно зводилась з дерев'яних колод без вікон, інколи на цегляному цоколі і призначалася для зберігання зерна...
Архітектура і монументальне мистецтво
амбар —
Амба́р, -ру и амба́рь, -ря м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Словник української мови Грінченка