антипод —
антипо́д іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
антипод —
-а, ч. 1》 тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. 2》 перен. Про людину, яка своїми поглядами, рисами характеру або соціальним становищем цілком протилежна іншій людині. || Взагалі про що-небудь, своїм характером, особливостями протилежне іншому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
антипод —
АНТИПО́Д, а, ч. 1. тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. У “Християнській топографії” (VI ст.) Козьми, візантійського ченця з Єгипту, земна площина оточена океаном і стоїть на якійсь твердій основі...
Словник української мови у 20 томах
антипод —
АНТИПО́Д, а, ч. 1. тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. 2. перен. Про людину, що своїми поглядами, рисами характеру або соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.
Словник української мови в 11 томах