Значення в інших словниках
-
аполог —
аполог – апологет Аполог – невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки. Апологет – захисник тих або тих учень, теорій чи течій.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
аполог —
апо́ло́г іменник чоловічого роду невелике алегоричне оповідання з життя тварин
Орфографічний словник української мови
-
аполог —
АПОЛОГ – АПОЛОГЕТ Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки. Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій.
Літературне слововживання
-
аполог —
-а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання з життя тварин, зазвичай повчального характеру, що започаткувало розвиток байки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
аполог —
АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невеликий алегоричний твір, перев. віршований, звичайно повчального характеру. Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (І.
Словник української мови у 20 томах
-
аполог —
• аполог (грец. 'απόλογος — оповідання) - коротка алегорична оповідь морально-повчального спрямування, персонажами якої виступають предмети, рослини, тварини, люди. Теор. узагальнення про А. містять уже укр. поетики й риторики 17 — 18 ст.
Українська літературна енциклопедія
-
аполог —
аполо́г (грец. άπόλογος – оповідка) коротке повчальне оповідання в античній і стародавній східній літературі, в якому персоніфікувалися тварини й рослини.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
аполог —
АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання о життя тварин, як правило, повчального характеру, що поклало початок розвиткові байки. Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (Фр.
Словник української мови в 11 томах