аполог
аполо́г
• аполог
(грец. 'απόλογος — оповідання)
- коротка алегорична оповідь морально-повчального спрямування, персонажами якої виступають предмети, рослини, тварини, люди. Теор. узагальнення про А. містять уже укр. поетики й риторики 17 — 18 ст., де він то прирівнюється до байки взагалі, то ототожнюється з моральною байкою, то трактується як її підвид. Дехто з сучас. дослідників (Л. І. Тимофєєв та ін.) називає А. своєрідною притчею. Класичні зразки А.: оповідки із санскритського зб. "Панчатантра", (араб. і лат. переробки — "Каліла і Дімна", грец. — "Стефаніт і Іхнілат"), притчі з повісті "Варлаам та Йоасаф".
■ Літ.: Байки в українській літературі XVII — XVIII ст. К., 1963.
М. М. Сулима.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)