1. Українська літературна енциклопедія

аполог

аполо́г

• аполог

(грец. 'απόλογος — оповідання)

- коротка алегорична оповідь морально-повчального спрямування, персонажами якої виступають предмети, рослини, тварини, люди. Теор. узагальнення про А. містять уже укр. поетики й риторики 17 — 18 ст., де він то прирівнюється до байки взагалі, то ототожнюється з моральною байкою, то трактується як її підвид. Дехто з сучас. дослідників (Л. І. Тимофєєв та ін.) називає А. своєрідною притчею. Класичні зразки А.: оповідки із санскритського зб. "Панчатантра", (араб. і лат. переробки — "Каліла і Дімна", грец. — "Стефаніт і Іхнілат"), притчі з повісті "Варлаам та Йоасаф".

■ Літ.: Байки в українській літературі XVII — XVIII ст. К., 1963.

М. М. Сулима.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аполог — аполог – апологет Аполог – невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки. Апологет – захисник тих або тих учень, теорій чи течій. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. аполог — апо́ло́г іменник чоловічого роду невелике алегоричне оповідання з життя тварин Орфографічний словник української мови
  3. аполог — АПОЛОГ – АПОЛОГЕТ Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки. Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій. Літературне слововживання
  4. аполог — Байка Словник чужослів Павло Штепа
  5. аполог — -а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання з життя тварин, зазвичай повчального характеру, що започаткувало розвиток байки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аполог — АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невеликий алегоричний твір, перев. віршований, звичайно повчального характеру. Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (І. Словник української мови у 20 томах
  7. аполог — аполо́г (грец. άπόλογος – оповідка) коротке повчальне оповідання в античній і стародавній східній літературі, в якому персоніфікувалися тварини й рослини. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. аполог — АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання о життя тварин, як правило, повчального характеру, що поклало початок розвиткові байки. Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (Фр. Словник української мови в 11 томах