АПОЛЛІНЕР (Apollinaire) Гійом

АПОЛЛІНЕ́Р (Apollinaire) Гійом

• АПОЛЛІНЕР (Apollinaire) Гійом

(справж. — Аполлінарій Костровицький; 26.VIII 1880, Рим — 9.XI 1918, Париж)

- франц. поет. Навчався в колежах Монако і Канна. З 1899 жив у Парижі. Під час 1-ї світової війни пішов добровольцем на фронт (1915), був тяжко поранений. А. прагнув до оновлення змісту й форми поезії, до зближення її з життям. Осн. поетичні збірки А. — "Алкоголі. 1898 — 1913" (1913) і "Каліграми. Вірші Миру і Війни" (1918). Багатьом віршам А. властиві тонкий ліризм, тяжіння до фольклор. традиції. Був пов'язаний з авангардист. течіями (кубізм, сюрреалізм та ін.), експериментував з формою. Автор повістей "Рим під владою Борджіа" (1913), "Три Дон Жуани" (1914), роману в дусі сюрреалізму про війну "Жінка, яка сидить" (вид. 1920). Йому належать також статті ("Дух нового часу і поети", 1918, та ін.). Був обізнаний з укр. і рос. фольклором, написав віршовану "Відповідь запорізьких козаків турецькому султанові" (укр. переклад М. Терещенка і М. Лукаша). Укр. мовою твори А. перекладали П. Тичина, М. Лукаш, В. Поліщук, М. Семенко, М. Терещенко, Д. Павличко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Сузір'я французької поезії, т. 2. К., 1971; Сонети. В кн.: Світовий сонет. К., 1983; Поезії. К., 1984; Рос. перекл. — Стихи. М., 1967; Избранная лирика. М., 1985.

■ Літ.: Хартвиг Ю. Аполлинер. М., 1971; Наливайко Д. Шляхами оновлення поезії. В кн.: Аполлінер Г. Поезії. К., 1984.

Д. С. Наливайко.