1. Українська літературна енциклопедія

АПОЛЛОН

АПОЛЛО́Н

• "АПОЛЛОН"

- літ.-мистецький журнал. Виходив 1909 — 17 в Петербурзі: спочатку щомісяця, з 1911 — десять книг щороку (в 1909 — 10 видавався додаток до "А." — "Литературный альманах"); редактор-видавець — С. О. Маковський та ін. Журнал був тісно пов'язаний з символізмом, пізніше — з акмеїзмом. В "А." друкувалися твори І. Анненського, К. Бальмонта, О. Блока, В. Нарбута, М. Гумільова, С. Городецького, М. Недоброво, О. Білецького (під псевд. Річард Побєдимський) та ін. Журнал, зокрема, інформував про культурно-мистецьке життя на Україні — театр. вистави, виставки творів живопису і скульптури у Києві, Одесі та ін. У ряді статей "А." ("Сучасний ліризм" І. Анненського, "Про політичну поезію" М. Гумільова та ін.) дано високу оцінку творчості Т. Шевченка. Ідейно-естетична платформа і худож. практика "А." знайшли певний відгомін у діяльності укр. поетів-неокласиків.

■ Літ.: Корецкая М. В. "Аполлон". В кн.: Русская литература и журналистика начала XX века. М., 1984.

І. Д. Бажинов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аполлон — -а, ч. 1》 У давньогрецькій і давньоримській міфології – бог Сонця, мудрості, покровитель мистецтв, засновник міст. 2》 перен. Ідеал чоловічої краси. 3》 астр. Одна з малих планет Сонячної системи. 4》 Денний великий метелик родини парусникових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Аполлон — Аполло́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. аполлон — аполло́н (лат. Apollo, з грец.Απόλλων) 1. В давньогрецькій і давньоримській міфології бог мудрості, покровитель мистецтв. Див. також Феб. 2. Переносно – красень. 3. астр. Одна з малих планет Сонячної системи. 4. Денний метелик родини парусникових. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Аполлон — I у грец. міфології бог очищувальних обрядів, ворожби й музики, вважався також богом сонячного світла; син Зевса і Лето, брат-близнюк Артеміди; центри культу — Дельфи (місцезнаходження оракула А.) і Делос. II америк. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Аполлон — Аполло́н, -на (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)