Аполлон
I
у грец. міфології бог очищувальних обрядів, ворожби й музики, вважався також богом сонячного світла; син Зевса і Лето, брат-близнюк Артеміди; центри культу — Дельфи (місцезнаходження оракула А.) і Делос.
II
америк. програма пілотованих польотів на Місяць та тип космічного корабля; в А.-11 Н. Армстронґ та Е.Е. Олдрін долетіли до Місяця і 20 VII 1969 здійснили посадку на нього у спеціальному модулі; всього на Місяці побувало 6 експедицій: під час останнього польоту (1975) корабель А. зістикувався (на 46,5 год.) з рад. кораблем Союз (програма Союз-Аполлон) для проведення спільних досліджень.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аполлон — -а, ч. 1》 У давньогрецькій і давньоримській міфології – бог Сонця, мудрості, покровитель мистецтв, засновник міст. 2》 перен. Ідеал чоловічої краси. 3》 астр. Одна з малих планет Сонячної системи. 4》 Денний великий метелик родини парусникових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Аполлон — Аполло́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- АПОЛЛОН — • "АПОЛЛОН" - літ.-мистецький журнал. Виходив 1909 — 17 в Петербурзі: спочатку щомісяця, з 1911 — десять книг щороку (в 1909 — 10 видавався додаток до "А." — "Литературный альманах"); редактор-видавець — С. О. Маковський та ін. Українська літературна енциклопедія
- аполлон — аполло́н (лат. Apollo, з грец.Απόλλων) 1. В давньогрецькій і давньоримській міфології бог мудрості, покровитель мистецтв. Див. також Феб. 2. Переносно – красень. 3. астр. Одна з малих планет Сонячної системи. 4. Денний метелик родини парусникових. Словник іншомовних слів Мельничука
- Аполлон — Аполло́н, -на (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)