аполог

аполог – апологет

Аполог – невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки.

Апологет – захисник тих або тих учень, теорій чи течій.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аполог — АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання о життя тварин, як правило, повчального характеру, що поклало початок розвиткові байки. Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (Фр. Словник української мови в 11 томах
  2. аполог — • аполог (грец. 'απόλογος — оповідання) - коротка алегорична оповідь морально-повчального спрямування, персонажами якої виступають предмети, рослини, тварини, люди. Теор. узагальнення про А. містять уже укр. поетики й риторики 17 — 18 ст. Українська літературна енциклопедія
  3. аполог — аполо́г (грец. άπόλογος – оповідка) коротке повчальне оповідання в античній і стародавній східній літературі, в якому персоніфікувалися тварини й рослини. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аполог — апо́ло́г іменник чоловічого роду невелике алегоричне оповідання з життя тварин Орфографічний словник української мови
  5. аполог — -а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання з життя тварин, зазвичай повчального характеру, що започаткувало розвиток байки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аполог — Байка Словник чужослів Павло Штепа
  7. аполог — АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невеликий алегоричний твір, перев. віршований, звичайно повчального характеру. Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (І. Словник української мови у 20 томах
  8. аполог — АПОЛОГ – АПОЛОГЕТ Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки. Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій. Літературне слововживання