аполог

АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання о життя тварин, як правило, повчального характеру, що поклало початок розвиткові байки.

Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (Фр., XVI, 1955, 319);

Є серед творів Тичини окремі речі, які в жанровому відношенні наближаються до притчі або аполога (Поезія.., 1956, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аполог — аполог – апологет Аполог – невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки. Апологет – захисник тих або тих учень, теорій чи течій. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. аполог — апо́ло́г іменник чоловічого роду невелике алегоричне оповідання з життя тварин Орфографічний словник української мови
  3. аполог — АПОЛОГ – АПОЛОГЕТ Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки. Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій. Літературне слововживання
  4. аполог — Байка Словник чужослів Павло Штепа
  5. аполог — -а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання з життя тварин, зазвичай повчального характеру, що започаткувало розвиток байки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аполог — АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невеликий алегоричний твір, перев. віршований, звичайно повчального характеру. Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (І. Словник української мови у 20 томах
  7. аполог — • аполог (грец. 'απόλογος — оповідання) - коротка алегорична оповідь морально-повчального спрямування, персонажами якої виступають предмети, рослини, тварини, люди. Теор. узагальнення про А. містять уже укр. поетики й риторики 17 — 18 ст. Українська літературна енциклопедія
  8. аполог — аполо́г (грец. άπόλογος – оповідка) коротке повчальне оповідання в античній і стародавній східній літературі, в якому персоніфікувалися тварини й рослини. Словник іншомовних слів Мельничука