безрелігійний —
безрелігі́йний прикметник
Орфографічний словник української мови
безрелігійний —
-а, -е. У якому немає (не було) релігії. || Не пов'язаний з релігією. Безрелігійне християнство — теологічна концепція християнства, прихильники якої відмовляються від ідеї бога і вбачають сутність християнства в любові до ближнього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безрелігійний —
БЕЗРЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. Не пов'язаний з релігією. Богословські орієнтації на активне включення людини у вирішення злободенних проблем розглядаються як основа для зростання цієї активності, але вже на безрелігійному ґрунті (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
безрелігійний —
БЕЗРЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. У якому немає (не було) релігії. В сиву давнину на протязі сотень тисяч років тривав безрелігійний період (Наука.., 9, 1962, 58); // Не пов’язаний з релігією.
Словник української мови в 11 томах