безрелігійний

БЕЗРЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. У якому немає (не було) релігії.

В сиву давнину на протязі сотень тисяч років тривав безрелігійний період (Наука.., 9, 1962, 58);

// Не пов’язаний з релігією.

Традиційні безрелігійні звичаї, в яких виражена духовна краса багатьох поколінь народу, сповнюються нині новим, соціалістичним змістом По-новому, наприклад, прозвучали недавно в Києві новорічні поздоровлення — щедрування (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 31).

Значення в інших словниках

1. безрелігійний — безрелігі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безрелігійний — -а, -е. У якому немає (не було) релігії. || Не пов'язаний з релігією. Безрелігійне християнство — теологічна концепція християнства, прихильники якої відмовляються від ідеї бога і вбачають сутність християнства в любові до ближнього.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безрелігійний — див. безконфесійний, атеїст  Словник чужослів Павло Штепа
4. безрелігійний — БЕЗРЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. Не пов'язаний з релігією. Богословські орієнтації на активне включення людини у вирішення злободенних проблем розглядаються як основа для зростання цієї активності, але вже на безрелігійному ґрунті (із журн.).  Словник української мови у 20 томах