бризкати

Кропити, покропити, закроплювати, закропити, позакроплювати, накроплювати, накропити, понакроплювати, окроплювати, окропити, поскроплювати, скроплювати, поскроплювати, мочити, помочити, змочувати, змочити, позмочувати намочувати, намочити, понамочувати, умочувати, умочити, повмочувати, пирскати, пирскнути, попирскати, випирскувати, випирскати, повипирскувати, напирскувати, напирскати, понапирскувати, обпирскувати, пообпирскувати, розпирскувати, розпирскати, порозпирскувати, спирскувати, спирскати, поспирскувати, порскати, порснути, попорскати, випорскувати, випорскати, повипорскувати, напорскувати, напорскати, понапорскувати, обпорскувати, обпорскати, пообпорскувати, розпорскувати, розпорскати, порозпорскувати, спорскувати, спорскати, поспорскувати, прискати, поприскати, виприскувати, виприснути, повиприскувати, обприскувати, обприснути, розприскувати, розприснути, сприскувати, сприснути, росити, поросити, зарошувати, заросити, позарошувати, нарощувати, наросити, понарошувати, орошувати, оросити, поорошуваги, чвиркати, чвиркнути, почниркати, вичвиркувати, вичвиркнути, зічвиркувати, зічвиркати, учвиркувати, учвиркати, повчвиркувати, шпувати, пошпувати, вишповувати, вишпувати, зішповувати, зішпувати, нашповувати, нашпувати, обшповувати, обшпувати, див. розпилювати, пульверизувати

Значення в інших словниках

1. бризкати — (розсипати щось дрібне) порскати, прискати, пирскати, (більшими краплями) скроплювати.  Словник синонімів Полюги
2. бризкати — бри́зкати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. бризкати — (водою) порскати, бризкатися, хлюпатися; (воду) розбризкувати; (- хвилю) хлюпати, плескати; (іскри) сипати.  Словник синонімів Караванського
4. бризкати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. 2》 неперех., чим і без додатка. Викидати, розкидати, розсипати бризки рідини, іскри, дрібні частинки чого-небудь. 3》 перех., кого, що чим. Обливати дрібними краплями, бризками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. бризкати — БРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, недок. 1. чим. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. Дощик бризкав (П. Чубинський); Пшениця валиться йому на плече; з колосків бризкає золоте зерно (І. Нечуй-Левицький); Сльози бризками бризкають з її очей (І.  Словник української мови у 20 томах
6. бризкати — I збризкувати, кропити, пирскати, примочувати, прискати, порскати, скроплювати, сприскувати, спорскувати, хлюпати, чвиркати II див. лити  Словник синонімів Вусика
7. бризкати — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
8. бризкати — Бри́зкати, -каю, -каєш; бри́знути, бри́зну, -неш, -не, -нуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. бризкати — БРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. Дощик бризкав (Чуб., III, 1872, 218); Пшениця валиться йому на плече; з колосків бризкає золоте зерно (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
10. бризкати — Бризкати, -каю, -єш гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.  Словник української мови Грінченка