брутальний —
-а, -е. 1》 Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.). 2》 зах. Великий, сильний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брутальний —
БРУТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.). Він був брутальний супроти нього, ніколи не заговорив щиро, а все або з гнівом, або з кпинами (І. Франко); Серце народу!...
Словник української мови у 20 томах
брутальний —
див. грубий; нахабний
Словник синонімів Вусика
брутальний —
ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл.
Словник синонімів української мови
брутальний —
Брута́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
брутальний —
БРУТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.). Він був брутальний супроти нього, ніколи не заговорив щиро, а все або з гнівом, або з кпинами (Фр., VII, 1951, 191); Серце народу!...
Словник української мови в 11 томах