брутальний
БРУТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.).
Він був брутальний супроти нього, ніколи не заговорив щиро, а все або з гнівом, або з кпинами (І. Франко);
Серце народу! Надто багато пережило воно глибоко несправедливого, брутального, звірячого від фашистських лютих собак (П. Тичина);
Відчувала, що над нею хочуть учинити щось гидке, брутальне... (Я. Качура);
Він закінчив [розмову] брутальною лайкою й, поставивши пляшку на стіл.., рвучко вихопився з підвалу (Л. Смілянський);
Ну добре, я великим стать не зміг чи не зумів – часи були брутальні (Л. Костенко).
2. зах. Великий, сильний.
Намети сказалися [виявилися] дуже марною охороною проти такої брутальної студені (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)