брухт —
брухт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
брухт —
-у, ч. Ламані або придатні тільки для переробки металеві предмети; ламань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брухт —
БРУХТ, у, ч. Ламані або придатні тільки для переробки металеві предмети. Від вокзалу починаються кучугури залізного брухту, звисає покручене у вогні залізо (В. Кучер); * Образно. Холодний вітер з Даугави, де застиг крижаний брухт, зігнав людей з перону...
Словник української мови у 20 томах
брухт —
БРУХТ (збірн. — ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). — Пор. I. 1. лом. I.
Словник синонімів української мови
брухт —
БРУХТ, у, ч. Ламані або придатні тільки для переробки металеві предмети. Від вокзалу починаються кучугури залізного брухту, звисає покручене у вогні залізо (Кучер, Дорога.., 1958, 90).
Словник української мови в 11 томах