бувший —
БУ́ВШИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до бу́ти; // У знач. прикм. Спокій… лиш я тужу за чимсь, нема мені спокою; мабуть, чи то не жаль мені за бувшою весною (Мак., Вибр., 1954, 359); Платформа ж "Плуга"..
Словник української мови в 11 томах