букса —
бу́кса іменник жіночого роду деталь
Орфографічний словник української мови
букса —
-и, ж., зал. 1》 Металева коробка, опора, в якій обертається вісь колеса залізничного вагона. 2》 Цапфа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
букса —
БУ́КСА, и, ж., зал. Чавунна або сталева лита коробка, в якій обертається вісь колеса вагона. Край вагона ходить залізничник, Букси молотком перевіря (М. Шеремет).
Словник української мови у 20 томах
букса —
бу́кса (нім. Buchse) металева закрита коробка з підшипником, який спирається на шийку локомотивної або вагонної осі.
Словник іншомовних слів Мельничука
букса —
БУ́КСА, и, ж., зал. Металева коробка, в якій обертається вісь колеса вагона. Край вагона ходить залізничник, Букси молотком перевіря (Шер., Дорога.., 1957, 47).
Словник української мови в 11 томах