Орфографічний словник української мови

букса

бу́кса

іменник жіночого роду

деталь

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. букса — -и, ж., зал. 1》 Металева коробка, опора, в якій обертається вісь колеса залізничного вагона. 2》 Цапфа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. букса — Маточина, осяниця, утулок  Словник чужослів Павло Штепа
  3. букса — БУ́КСА, и, ж., зал. Чавунна або сталева лита коробка, в якій обертається вісь колеса вагона. Край вагона ходить залізничник, Букси молотком перевіря (М. Шеремет).  Словник української мови у 20 томах
  4. букса — бу́кса (нім. Buchse) металева закрита коробка з підшипником, який спирається на шийку локомотивної або вагонної осі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. букса — БУ́КСА, и, ж., зал. Металева коробка, в якій обертається вісь колеса вагона. Край вагона ходить залізничник, Букси молотком перевіря (Шер., Дорога.., 1957, 47).  Словник української мови в 11 томах