бюрократ —
бюрокра́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бюрократ —
(службова особа, яка виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; зневажл.) чорнильна душа, ірон.; канцелярський пацюк; параграф безсловесний; (чиновник; заст.) кропив’яне сім’я; приказний крючок. [Ковшик:] Де мій секретар? Де мій бюрократ?...
Словник фразеологічних синонімів
бюрократ —
[б'урократ] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
бюрократ —
-а, ч. 1》 Службова особа, яка, на шкоду справі та інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. 2》 Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бюрократ —
БЮРОКРА́Т, а, ч. 1. Службова особа, яка на шкоду справі та інтересам громадян неухильно дотримується формальностей у роботі. – Вреднючий дід. Документа захотів на коня. Ну, не бюрократ?.. (М.
Словник української мови у 20 томах
бюрократ —
бюрокра́т (франц. bureaucrate) 1. Особа, що належить до бюрократії. 2. Службова особа, що виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; формаліст, волокитник.
Словник іншомовних слів Мельничука
бюрократ —
БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм.
Словник синонімів української мови
бюрократ —
БЮРОКРА́Т, а, ч. 1. Службова особа, яка, на шкоду справі і інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. В комуні трапилося шкідництво, а йому допомагає бюрократ з канцелярії (Донч., І, 1956, 88). 2. заст. Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець.
Словник української мови в 11 томах
бюрократ —
рос. бюрократ (від фр. bureaucrate) — 1. Службова особа, що виконує свої службові обов'язки формально, часом на шкоду справі; формаліст, волокитник. 2. Особа, що належить до бюрократії.
Eкономічна енциклопедія