Значення в інших словниках
-
біполярний —
біполя́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
біполярний —
-а, -е. 1》 Який має два полюси. 2》 Який складається з двох протилежних частин. Біполярна система координат на площині мат. — одна з криволінійних систем координат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
біполярний —
БІПОЛЯ́РНИЙ, а, е. 1. техн., фіз. Який має два полюси (у 1, 3 знач.). У роботі досліджується структура і властивості кобальтових плівок, отриманих імпульсним і біполярним струмом (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
біполярний —
біполя́рний (від бі... і полюс) двополюсний; ¤ б-і клітини – нервові клітини з двома відростками; ¤ б-і координати – числа, які визначають положення точки відносно двох обраних точок (полюсів).
Словник іншомовних слів Мельничука