біполярний

біполя́рний

-а, -е.

1》 Який має два полюси.

2》 Який складається з двох протилежних частин.

Біполярна система координат на площині мат. — одна з криволінійних систем координат.

Значення в інших словниках

1. біполярний — біполя́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. біполярний — Двобігунковий  Словник чужослів Павло Штепа
3. біполярний — БІПОЛЯ́РНИЙ, а, е. 1. техн., фіз. Який має два полюси (у 1, 3 знач.). У роботі досліджується структура і властивості кобальтових плівок, отриманих імпульсним і біполярним струмом (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. біполярний — біполя́рний (від бі... і полюс) двополюсний; ¤ б-і клітини – нервові клітини з двома відростками; ¤ б-і координати – числа, які визначають положення точки відносно двох обраних точок (полюсів).  Словник іншомовних слів Мельничука