Значення в інших словниках
-
варвар —
ва́рвар іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
варвар —
І БАРБАР дикун, бузувір, гун, вандал, канібал, нелюд; П. неук.
Словник синонімів Караванського
-
варвар —
ВА́РВАР див. ва́рвари.
Словник української мови у 20 томах
-
варвар —
див. жорстокий
Словник синонімів Вусика
-
варвар —
Спершу нейтральна назва чужинця, з часом набрала негативного звучання — представник ін., нижчої від грец., цивілізації.
Універсальний словник-енциклопедія
-
варвар —
ВА́РВАР (некультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностей); ДИКУ́Н, ТРОГЛОДИ́Т книжн., ВАНДА́Л (той, хто знищує, руйнує культурні цінності).
Словник синонімів української мови
-
варвар —
Ба́рбар і ва́рвар, -ра; -ри, -рів ва́рвар, -ра; -вари, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
варвар —
ВА́РВАР див. варвари.
Словник української мови в 11 томах
-
варвар —
Варвар, -ра м. Варваръ. Левиц. Пов. 316.
Словник української мови Грінченка