варвар

Спершу нейтральна назва чужинця, з часом набрала негативного звучання — представник ін., нижчої від грец., цивілізації.

Значення в інших словниках

1. варвар — ва́рвар іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. варвар — І БАРБАР дикун, бузувір, гун, вандал, канібал, нелюд; П. неук.  Словник синонімів Караванського
3. варвар — див. вандал  Словник чужослів Павло Штепа
4. варвар — ВА́РВАР див. ва́рвари.  Словник української мови у 20 томах
5. варвар — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
6. варвар — ВА́РВАР (некультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностей); ДИКУ́Н, ТРОГЛОДИ́Т книжн., ВАНДА́Л (той, хто знищує, руйнує культурні цінності).  Словник синонімів української мови
7. варвар — Ба́рбар і ва́рвар, -ра; -ри, -рів ва́рвар, -ра; -вари, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. варвар — ВА́РВАР див. варвари.  Словник української мови в 11 томах
9. варвар — Варвар, -ра м. Варваръ. Левиц. Пов. 316.  Словник української мови Грінченка