версифікатор —
версифіка́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
версифікатор —
-а, ч. 1》 заст. Поет. 2》 ірон. Людина, яка складає вірші, що не мають глибокого змісту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
версифікатор —
ВЕРСИФІКА́ТОР, а, ч., літ. 1. заст. Поет. Десятки спритніших версифікаторів постарались забігти поперед нього [П. Тичини], мавпувальним способом засвоюючи, як писали колись в альманахові “Жовтень”...
Словник української мови у 20 томах
версифікатор —
версифіка́тор (від лат. versificator – віршотворець) особа, яка легко і вправно складає вірші, але позбавлена справжнього поетичного дару.
Словник іншомовних слів Мельничука
версифікатор —
ВЕРСИФІКА́ТОР, а, ч. 1. заст. Поет. 2. ірон. Людина, що складає вірші, які не мають глибокого змісту. П’яні співуни — просто від кохання співали, а не оспівували..
Словник української мови в 11 томах