верхогляд —
верхогля́д іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
верхогляд —
-а, ч. Людина, яка виявляє верхоглядство; поверхова людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
верхогляд —
ВЕРХОГЛЯ́Д¹, а, ч., розм. Людина, якій власт. верхоглядство; поверхова людина. – І ідеї нікчемні, і в нас люди-таки настали нікчемні, пусті, верхогляди, неслухняні! – сказав архімандрит (І. Нечуй-Левицький); А Микита?...
Словник української мови у 20 томах
верхогляд —
див. легковажний; пихатий
Словник синонімів Вусика
верхогляд —
ВЕРХОГЛЯ́Д, а, ч. Людина, що виявляє верхоглядство; поверхова людина. — І ідеї нікчемні, і в нас люди-таки настали нікчемні, пусті, верхогляди, неслухняні! — сказав архімандрит (Н.-Лев., І, 1956, 564); Незабаром усі переконалися, що Попов просто верхогляд (Бойч., Молодість, 1949, 77).
Словник української мови в 11 томах