взятка —
ВЗЯ́ТКА, и, ж. Хід у картярській грі, в результаті якого гравець забирає карти, якими ходили інші гравці. – А ти бий вишником! – кричав знову Гапці, котра намірювалася бити тузом. – Все ж хоч одна взятка буде (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах