взятка
ВЗЯ́ТКА, и, ж.
Хід у картярській грі, в результаті якого гравець забирає карти, якими ходили інші гравці.
– А ти бий вишником! – кричав знову Гапці, котра намірювалася бити тузом. – Все ж хоч одна взятка буде (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)