Значення в інших словниках
-
видовище —
видо́вище іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
видовище —
(у театрі) ВИСТАВА; (у цирку) атракціон; (казкове) феєрія; (ганебне) позорище; ВИДИВО.
Словник синонімів Караванського
-
видовище —
[виедовиешчеи] -шча, м. (на) -шч'і
Орфоепічний словник української мови
-
видовище —
-а, с. 1》 Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу. 2》 Вистава (театральна, циркова і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
видовище —
ВИДО́ВИЩЕ, а, с. 1. Те, що відкрите для споглядання і є предметом спостереження, огляду і т. ін. Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (М.
Словник української мови у 20 томах
-
видовище —
ВИДО́ВИЩЕ (те, що відкрите для споглядання й привертає увагу), ВИДО́ВИСЬКО, КАРТИ́НА (те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити); ФЕЄ́РІЯ (незвичайне, фантастичне). Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем.
Словник синонімів української мови
-
видовище —
Видо́вище, -ща, -щу, -щем, на -щі; -до́вища, -до́вищ, -щам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
видовище —
ВИДО́ВИЩЕ, а, с. 1. Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу. Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (Коцюб., І, 1955, 219); Прекрасне і дивне видовище висадки повітряного десанту розгортається на широкому, рівному полі (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
-
видовище —
Видовище, -ща с. Зрѣлище. Желех.
Словник української мови Грінченка